Представники спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні днями побували в Полтаві, щоб зустрітися з журналісткою Стельмах (Кучеренко), на адресу якої у квітні пролунали погрози за професійну журналістcьку діяльність.
ОБСЄ — найбільша в світі регіональна організація, що займається питаннями безпеки, вирішила підтримати Україну. Її спеціальна моніторингова місія працює в Україні з березня 2014 року. Основне завдання моніторингової місії — допомогти Україні знизити рівень напруги та сприяти діалогу між усіма сторонами конфлікту на сході України, а також моніторинг дотриманням прав людини, в т.ч. й свободи слова.
Я детально розповіла Джеймсу Сперосу та Петру Баб’яку про випадок у Миргороді, що трапився 24 квітня ц.р.
img-01.jpg
Фото 1. Під час зустрічі з представниками місії ОБСЄ.
Того дня я як журналіст перебувала у Миргороді, куди приїхала висвітлювати хід судового засідання.
Перед засіданням один з учасників судового процесу — приватний підприємець Олег Кавун та люди, що прийшли його підтримати, знаходилися навпроти входу в суд, спілкувалися, демонстрували плакати. Я їх відкрито фотографувала, і це не викликало ніяких заперечень з їхнього боку. «Щитовці» тусувалися за рогом будинку суду, певно, вирішивши цілий робочий день присвятити обструкції Кавуна, а не охороні громадського порядку, як записано в Статуті підприємства.
А за рогом будинку Миргородського міськрайонного суду купчилося десь півтора-два десятка чоловіків. Мені пояснили, що це працівники районного комунального охоронного підприємства «Щит Миргородщини», котрі в робочий час майже повним складом прийшли в суд не «за», а «проти» Олега Кавуна, такого ж учасника АТО, як і вони самі.
Та коли я підійшла, щоб сфотографувати «щитовців» для репортажу (вулиця, публічне місце), чоловік у чорній куртці з коричневим оздобленням та чоловік у чорній куртці з шевроном-гербом у синюватих кросівках кілька разів показали мені «факи». Пізніше мені сказали, що це був директор КП «Щит Миргородщини» Сергій Осипов та працівник КП Ярослав Плакса.
img-02.jpg
Фото 2. «Культурних» людей з комунального підприємства видно здалеку.
Побачивши, що я сфотографувала С. Осипова, який демонструє непристойний жест, заступник директора КП «Щит Миргородщини» Віктор Костенко кинувся до мене, щоб вихопити з рук фотоапарат.
На цьому, на жаль, інцидент не вичерпався.
Під час перерви в судовому засіданні всі присутні вийшли на вулицю. Я побачила, як біля ганку суду до голови Громадської ради при Миргородській РДА Володимира Марцинковського підійшов Віктор Костенко. Позаяк знаходилася неподалік, то почула початок їхньої розмови: «Ти приструни свою Кучеренчиху! Бо нам совітували балаклави понадівати та віддухопелити її, щоб не писала про «Щит...» і не трогала мене». Далі я не чула, бо мене хтось погукав.
Невдовзі до мене підійшов В. Марцинковський і розповів усю розмову, в т.ч. й про погрози з боку Віктора Костенка, які і я особисто чула. До речі, В. Марцинковський розповідав мені, що не так давно той же Віктор Костенко з іншими працівниками КП «Щит Миргородщини» викликав його в Миргородську райдержадміністрацію і проводив «виховну бесіду» і з Марцинковським, щоб припинив займатися темою поборів та неякісної медичної допомоги в Миргородській ЦРЛ, бо, мовляв, будуть неприємності.
На початку квітня 2018 р. радник миргородського міського голови хірург Миргородської ЦРЛ Юрій Хавер теж звернувся до правоохоронних органів із заявою про погрози фізичної розправи за діяльність проти корупції в лікарні
Знаючи про численні протиправні й аморальні діяння Віктора Костенка як одного з керівників КП «Щит Миргородщини», про які я писала в статті «Чим відрізняється «Щит Миргородщини» від бандитів з великої дороги?», я не сумніваюся в тому, що він може реалізувати свої погрози за критику в публікаціях. Адже сприймає її «своєрідно»: замість того, щоб виправляти вказані недоліки, змінювати свою протиправну поведінку, воліє застосовувати психологічний та фізичний тиск на того, хто його критикує.
img-03.jpg
Фото 3. Віктор Костенко.
Уперше з агресивністю Віктора Костенка я зіткнулася у листопаді 2017 року, коли перебувала на сесії Миргородської райради, де розглядалося питання про незаконні, точніше, бандитські дії працівників КП «Щит Миргородщини». Після сесії до мене у вестибюлі райради підійшли «щитовці» з претензіями до мене: їм не сподобався мій виступ на сесії. Вони почали мене ображати з використанням нецензурної лайки. Особливо в цьому виділявся Віктор Костенко.
Справді страшно й небезпечно в Миргороді ходити по вулицях, бувати в державних установах, проватити законну професійну журналістську діяльність, адже в будь-який момент можеш стати жертвою рознузданих, знахабнілих, упевнених у своїй безкарності «щитовців», зокрема, і заступника директора КП «Щит Миргородщини» Віктора Костенка.
Я подала заяви про кримінальний злочин та про адмінправопорушення до поліції. Але десь через місяць отримала листа за підписом т.в.о. начальника Миргородського відділу Нацполіції М. М. Проскури. Він повідомив, що мої заяви «уважно розглягнуті та працівниками поліції проведена перевірка». Але в ході перевірки «не здобуто доказів, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення».
Що тут скажеш? Цинізму підлеглих Авакова немає меж! Як проводилася та перевірка, коли навіть свідка злочину Володимира Марцинковського не опитували й не допитували. Виходить, спитали Костенка: «Ти погрожував?» Той сказав: «Ні, не погрожував», і йому повірили на слово. Це все одно, що слідство обмежувалося б питанням до вбивці: «Ти убив?», той сказав би, що ні, і на тому злочинця з почестями відпустили додому.
Але на цьому фарс не закінчився. Через кілька днів я отримала листа від начальника управління превентивної діяльності Головного управління Нацполіції в Полотавській області Юрія Анучіна, в якому той повідомляв, що «з громадянами Осиповим С. В. та Костенком В. В. проведено профілактичну роботу, під час якої наголошено про неприпустимість протиправної поведінки».
От і вилізло шило з мішка! Адже за логікою, якщо вони не скоювали нічого протизаконного, навіщо з ними проводити профілактичну роботу?! Ну і які вони громадяни, вони посадові особи — директор та заступник директора районного комунального підприємства «Щит Миргородщини»!
Я поскаржилася в Адміністрацію Президента. Звідти зателефонували в обласну поліцію. Поліцейський чиновник прокоментував ситуацію так. Мовляв, Стельмах (Кучеренко) — скандальна журналістка, яка тільки й думає про те, щоб такого «смаленого» написати. Рейтинг її падає, тому і строче заяви, нібито їй погрожують, щоб хоч таким чином привернути до себе увагу... Ну добре, що працівник АП знає мене як журналістку особисто, тому з належним рівнем критичності сприйняв цей бруд.
Що тут скажеш? До такого рівня морального падіння, щоб так брутально й підло характеризувати працівників мас-медіа, міліція не опускалася навіть за часів Януковича, якого до 2014 року ми вважали мірилом ницості.
А як можна «не побачити» адміністативного правопорушення С. Осипова та Я. Плакси, яке зафіксоване на фото? Немає в Україні правоохоронних органів, немає держави...
Я повторно подала заяви про злочин (погрози журналісту за професійну журналістську діяльність) та адмінправорушення (показування непристойного жесту в публічному місці).
Представники моніторингової місії ОБСЄ пообіцяли тримати ситуацію на котролі.
А Костенко з Осиповим нарешті зажили міжнародної «слави», адже звіти моніторингової місії надходять в усі 57 країн-учасниць ОБСЄ. Тобто, конкретно зганьбили Україну в очах світової спільноти...